Описано ростомір для автоматичної реєстрації росту стебла та його міжвузлів такої високорослої рослини, як кукурудза. Ростомір містить блок вимірювання у вигляді ланцюгово-протяжного механізму з "датчиком росту" та блок реєстрації сигналів з їх обробкою за заданою програмою на мікрокалькуляторі БЗ-34.

Наведено огляд сучасних літературних даних про механізм регуляції транскрипції генів у рослинах за низьких температур. Надано нові відомості про структуру промоторів генів, які чутливі до дії холоду, та можливі механізми їх регуляції за низьких температур.

Узагальнено результати досліджень аденозинфосфатної системи рослин за умов водного і високотемпературного стресів. Сформульовано основні принципи пошкоджувальної дії посухи на аденілатний пул рослин різних екологічних груп. Показано можливості регуляції аденозинфосфатної системи у випадку дефіциту вологи біологічно активними речовинами.

Досліджено вплив надлишку хрому в поживному середовищі на активність хлорофілази та пероксидне окислення ліпідів у листках декоративних квіткових рослин. Встановлено залежність цих показників від часу експозиції. Зниження активності хлорофілази корелює з посиленням пероксидного окиснення ліпідів.

Під час вирощування кукурудзи методом водної культури на 0,5 дози суміші Хогленда - Арнона (контроль) і варіюванні в ній вмісту азоту від 3,75 до 30 мМ встановлено, що у ході адаптації рослин до дворазового зниження і підвищення дози азоту спостерігається збільшення ацидофікуючої активності клітин коренів. Найбільш значне її зростання, що супроводжувалося більшими інтенсивністю поглинання азоту, нітратредуктазною активністю коренів і накопиченням в них Fe і Zn та наростанням маси надземних органів, відмічено у разі дворазового збільшення дози азоту. Подальше її підвищення, як і повне виключення азоту з поживної суміші, викликало пригнічення досліджуваних процесів. Виявлено, що дефіціт і надлишок азоту в поживній суміші негативно впливають на активність редокс-системи клітин коренів.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

Досліджено антидотний вплив нових похідних N-(3-піридоїл)-S,S-діалкілсульфілімінів. За умов лабораторних і вегетаційних дослідів вивчено вплив іодиду S,S-діізопропіл-N-(1-метил-3-піридоїл) сульфіліміну на токсичність трефлану по відношенню до сої. Розглянуто особливості взаємозв'язку антидотної дії з впливом зазначених сполук на активність нітрогеназного комплексу та деградацію гербіцидів.

Наведено огляд праць, присвячених вивченню негативної дії мутагенних факторів - пестицидів, забруднювачів повітря, води і продуктів харчування, а також використанню антимутагенів природного походження для зменшення мутагенної активності та шкідливого навантаження на біологічні об'єкти.

Наведені дані щодо стану і перспектив біотехнології рослин, отримання та впровадження трансгенних рослин, вивчення структури геномів, в тому числі останні відомості про структуру геномів злаків, одержання трансгенних рослин - продуцентів оральних вакцин для імунізації тварин та людини, трансгенних рослин, стійких до хвороб, холоду, безнасіннєвих, зі зміненим поглинанням елементів мінерального живлення, з хлоропластною локалізацією трансгенів, що заважає їх перенесенню з пилком іншим видам, та хімічно індукованими трансгенами.

Уперше проведено порівняльний біохімічний аналіз орхідних, які ведуть епіфітний і наземний спосіб життя. Виявлено, що рослинні тканини наземного виду характеризуються високою активністю окисно-відновних ферментів і відрізняються від епіфіта значно більшим вмістом нуклеїнових кислот, біогенних елементів, фотосинтетичних пігментів та вільних амінокислот. Доведено, що співвідношення кількості РНК та ДНК у листках і коренях у фазі активного росту рослин може бути діагностичним критерієм для з'ясування екотипу орхідних.

На 27 сортах і лініях ярої м'якої пшениці різного походження вивчали взаємозв'язок інтенсивності фотосинтезу із зерновою продуктивністю та іншими фізіологічними показниками. У фази кущіння, трубкування та початку колосіння визначали інтенсивність фотосинтезу, вологість листків, масу флагового листка, пагона та за повної стиглості масу зерна. Виявлені вірогідні взаємозв'язки між такими ознаками, як маса зерна та надземна маса пагона, інтенсивність фотосинтезу та вологість, а також маса флагового листка; найвищі коефіцієнти кореляції знайдені у групі низькопродуктивних пшениць.

За результатами проведених досліджень нового етиленпродуцента мікробного синтезу на основі карбіду кальцію та його препаративної форми ретпролу встановлено позитивну дію етилену на ріст, розвиток рослин томата, огірків, кукурудзи та сої. Виявлено значний приріст врожаю цих культур та покращання якості плодів порівняно з контролем.

Досліджено дію чотирьох партій регулятора росту емістиму на схожість насіння та ріст проростків різних сортів пшениці та ячменю, а також на приріст довжини колеоптилів пшениці та маси сім'ядолей огірка. Встановлено, що вивчені препарати за фізіологічною дією неоднорідні, тому авторам розробки емістиму необхідно ретельно стандартизувати його хімічний склад.

Досліджено вплив мінеральних сполук азоту на активність гербіцидів класу арилоксифеноксипропіонової кислоти. За умов вегетаційних дослідів показано, що додавання солей амонію до розчинів для обприскування підвищує активність пропіонатів, застосованих у знижених дозах. У разі внесення похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти в підвищених дозах достовірного посилення активності не відзначено. Досходове внесення азотних добрив у дозах до 20 мг N/посудину призводить до деякого зниження активності цих похідних. Збільшення фону азотного живлення до 100 мг N/посудину і вище призводить до значного зростання активності гербіцидів.

За умов лабораторних та вегетаційних дослідів вивчено вплив підвищених доз кадмію на вміст елементів у контрастних за стійкістю до кадмію сортів твердої та м'якої пшениці. Встановлено, що у фазі кущіння за умов підвищеної концентрації кадмію у поживному середовищі знижується вміст азоту, фосфору, калію та мангану в листках і корінні, а міді та цинку - у листках незалежно від видової належності та ступеня стійкості сорту. У фазі повної стиглості вплив кадмію виражено зменшенням вмісту міді та мангану в зерні незалежно від видової належності в обох групах стійкості, а також заліза, кальцію - тільки у нестійких до кадмію сортів. Сорто- та видоспецифічні особливості хімічного складу пшениці дають можливість дійти висновку про необхідність врахування фізіолого-біохімічних і генетичних особливостей сільськогосподарських культур під час вирощування рослинної продукції за умов кадмієвого забруднення.

Вивчали вплив видалення на 60-й день вегетації частин листкової розетки та коренеплоду на вуглекислотний газообмін і вміст вуглеводів у листках цукрових буряків. Показано, що інтенсивність фотосинтезу листків, які сформувалися після видалення частини листкової розетки при інтактному корнеплоді, була вищою, ніж у відповідних листків контрольних рослин. Видалення частини коренеплоду призвело до збільшення співвідношення фотодихання: фотосинтез і темнового дихання у інтактної листкової розетки порівняно до інших варіантів. Різниця між варіантами досліду у вмісті суми водорозчинних цукрів і крохмалю в листкових пластинках і черешках відображала зв'язок цих речовин зі зміною асиміляційної активності фотосинтетичного апарату і перерозподілом вуглецю при штучному втручанні в донорно-акцепторні відносини між листковою розеткою і коренеплодом.

За умов дефіциту вологи в листках проростків 2 сортів озимої пшениці (Харківська-81 і Напівкарлик-3) знижується загальний вміст білка, нуклеїнових кислот, цитокінінів та активність аміноацил-тРНК-синтетаз. Одночасно збільшуються протеолітична активність і вміст вільних амінокислот. Антистресовий препарат картолін-2 зменшує негативну дію водного стресу. Встановлено, що механізм протекторної дії картоліну пов'язаний не тільки з прямою активацією синтезу білка, а й опосередковано - зі стимуляцією утворення цитокінінів, які, в свою чергу, активують білковий синтез.

Досліджували вплив кремнійорганічного препарату на активність окиснювально-відновних ферментів листків, вміст в них оксидів кремнію, алюмінію, заліза, магнію і кальцію, розчинних вуглеводів, вільних амінокислот, наростання маси та інтенсивність дихання листків рослин з родини ароїдних. Встановлено, що внесення сполук кремнію до субстрату підвищує активність цитохромоксидази, пероксидази, поліфенолоксидази, аскорбіноксидази і каталази залежно від виду рослин на 2,8-23,2 , сприяє накопиченню в листках асимілятів і збільшенню на 30,6-41,8 маси рослин.

Методом індукованої лазером флуоресценції досліджено формування фотосинтетичного апарату в сім'ядольних листків бавовнику за умов передпосівної обробки насіння червоним світлом. Встановлено наявність фітохромного контролю за швидкістю формування фотосистем 1 і 2 та електронтранспортного ланцюга.